-
1 toast
1. n1) шматочок підсмаженого хліба; грінка; тост2) грінка у вині3) старий п'яниця (тж old toast)4) тост; виголошення тосту6) красуня, на честь якої проголошується тостas warm as a toast — дуже теплий, зігрітий
to have smb. on toast — а) мати владу над кимсь; б) обдурювати когось
2. v1) підрум'янювати на вогні2) підрум'янюватися, засмажуватися3) зігрівати; сушити4) зігріватися; сушитися5) обпалювати6) проголошувати тостto toast smb.'s health — пити за чиєсь здоров'я
* * *I nскибочка хліба, підрум'янена на вогні; грінка; тостdry toast — підсушений хліб, сухар
as warm [as dry]as a toast — дуже теплий [сухий]
IIto have smb on toast — мати кого-н. у своїй владі, тримати кого-н. у своїх руках; одурювати /надувати/ кого-н.
1) υl. підрум'янювати на вогніto toast bread [bacon] — підсмажувати на вогні хліб [бекон]; підрум'янюватися; зажарюватися
2) зігрівати; сушитиIII nto toast ones feet [oneself]at a fire — гріти ноги [грітися]біля вогню; зігріватися; сушитися
1) тост; пропозиція тостуto propose /to give/ a toast to smb, to give smb; a toast — проголосити тост на честь кого-н.
3) icт. красуня, на честь якої проголошується тост4) загальний улюбленець; популярна, знаменита людинаIVto toast to the best — проголосити тост за кращих; пити (за кого-н. або що-н.)
to toast smb s health — пити за чиєсь здоров'я
-
2 health
n1) здоров'яMinistry of H. — міністерство охорони здоров'я
to recover (to regain, to restore) one's health — відновити своє здоров'я; видужати
to inquire after smb.'s health — розпитувати про чиєсь здоров'я
to propose smb.'s health — виголосити тост за когось
(to) your health! — (за) ваше здоров'я!
2) цілюща сила3) добробут, процвітання; життєздатністьhealth center — амер. диспансер
infant health center — амер. дитяча консультація
good health is above wealth — присл. здоров'я дорожче від багатства
* * *[hela]n1) здоров'яbill of health, health bill — санітарний патент, карантинне посвідчення
2) цілюща сила3) добробут, процвітання; життєздатність -
3 cheerio
int розм.1) за ваше здоров'я!, будьмо!2) усього найкращого!* * *1) (за) ваше здоров'я!2) будьте здорові!, усього найкращого!; здорово! -
4 prosit
-
5 skoal
-
6 toward
Iadj1) що відбувається2) наступний, що має відбутися3) слухняний; ґречний, добре вихований4) здатний до навчання, здібний до наукиIIprep1) (у напрямі) до2) на, доefforts toward a peaceful settlement — зусилля, спрямовані на мирне врегулювання
4) до, щодо, стосовно (когось, чогось)attitude toward smb., smth. — ставлення до когось, чогось
5) близько (якогось часу)6) майже, приблизно, орієнтовно7) для, на* * *I a; predic; іст.seeing a crowd of people, I went to see what was toward — побачивши натовп, я пішов подивитися, що траплялося; майбутній
2) слухняний; доброзичливийII prepthey moved [walked] toward the town — вони рухалися [йшли]( по напряму) до міста
he ooked down toward the water — він дивився вниз на воду; положення по відношенню до якогось предмету до, на
to pass the knife with the handle toward smb — передавати кому-н. ніж ручкою вперед
2) просування по дорозі до мети до, по дорозіa long stride toward disarmament — великий крок до роззброєння /на шляху роззброєння/; the country is rapidly moving toward prosperity країна швидко йде шляхом процвітання; мета зусиль, дій для, в користь
efforts toward a peaceful settlement — зусилля, направлені на мирне врегулювання
to apply smth toward the solution of particular problems — застосовувати що-н. для вирішення певних проблем
3) відношення до кого-н., чого-н. (по відношенню) доattitude toward smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.
to feel friendly toward smb — відчувати прихильність до кого-н.
measures taken toward the colonies — заходи відносно колоній; потяг до кого-н. до
4) наближення до певного моменту часу до, біляhe went to bed toward 11 oclock — він ліг спати близько 11 години; наближення до якого-н. числа майже, біля
5) призначення матеріальних засобів для, наto save toward the childrens education — збирати гроші, щоб дати освіту дітям
-
7 испивать
испить1) спивати, спити, випивати, випити. [Тут тобі не бувати, червоної крови не спивати (Чуб.)]. -пей водицы - напийся водички! -пей, касатик! - напийся, голубе!;2) (напиваться) випивати, випити, напиватися, напитися. -пей винца! - випий вина! -пей за моё здоровье (со мной)! - випий за моє здоров'я! (зап.) напийся до мене! Изопью я за ваше здоровье - вип'ю-но за вас, за ваше здоров'я, (зап.) най-но я до вас нап'юся. Частенько -вает - випиває таки часто (не раз); чарочки не забуває; частенько торкає. -ться -1) спиватися, спитися, випиватися, випитися, бути спитим, випитим;2) спиватися, спитися, запиватися, запитися. [Спився козак, спився, з доріженьки збився (Пісня)]. Испитый -1) випитий;2) см. Испитой.* * *несов.; сов. - исп`ить1) (выпивать, пить) випива́ти, ви́пити, -п'ю, -п'єш и мног. повипива́ти; ( отпивать немного) спива́ти, спи́ти (зіп'ю́, зіп'є́ш)2) (выпивать всё, до конца), торж. випива́ти, ви́пити -
8 toast
I nскибочка хліба, підрум'янена на вогні; грінка; тостdry toast — підсушений хліб, сухар
as warm [as dry]as a toast — дуже теплий [сухий]
IIto have smb on toast — мати кого-н. у своїй владі, тримати кого-н. у своїх руках; одурювати /надувати/ кого-н.
1) υl. підрум'янювати на вогніto toast bread [bacon] — підсмажувати на вогні хліб [бекон]; підрум'янюватися; зажарюватися
2) зігрівати; сушитиIII nto toast ones feet [oneself]at a fire — гріти ноги [грітися]біля вогню; зігріватися; сушитися
1) тост; пропозиція тостуto propose /to give/ a toast to smb, to give smb; a toast — проголосити тост на честь кого-н.
3) icт. красуня, на честь якої проголошується тост4) загальний улюбленець; популярна, знаменита людинаIVto toast to the best — проголосити тост за кращих; пити (за кого-н. або що-н.)
to toast smb s health — пити за чиєсь здоров'я
-
9 как
нрч.1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].* * *1) нареч. як\как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не
2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як
\как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й
3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й[а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж
\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!
\как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най
-
10 cheers
-
11 cheerio
-
12 cheers
-
13 toast
n1. тост; виголошення тосту2. особа/ установа/ подія, на честь/ в пам'ять якої пропонується тост- to drink a toast to smbd. пити за чиєсь здоров'я- to give a toast to smbd. виголосити тост на чиюсь честь- to reply to the toast проголосити тост у відповідь- to respond to the toast проголосити тост у відповідь- to propose a toast to smbd. виголосити тост на чиюсь честь- you will be my toast п'ю за ваше здоров'я -
14 chin-chin
1. vжарт. вітати, бажати усього найкращого2. intжарт. привіт!* * *I n II v1) вести неквапливу, чинну розмову2) базікати про дрібниці; невимушено розмовляти3) вітати, бажати всього найкращого; проголошувати тостIII -
15 elbow
1. n1) лікоть3) ручка (крісла); підлокітник4) тех. коліно труби; відвід; патрубок (колінчастий)5) pl кул. ріжки (макаронні)out at elbows — з продертими ліктями, обшарпаний
more power to your elbow — розм. бажаю удачі; за ваше здоров'я; дай, боже, не останню (про чарку)
2. v1) штовхати ліктем, штовхатися ліктями2) проштовхуватися, протискуватися, протовплюватися3) проникати, утиратися (кудись — in, into)* * *I n1) лікоть2) ( різкий) вигин, поворот (дороги, ріки)5) pl ріжки ( макаронні)II v1) штовхати ліктем; штовхатися ліктями; штовхати; зіштовхувати; виштов-хувати2) проштовхуватися, протискуватися, пробиратися ( через юрбу), протовплюватися3) (in, into) проникати, утиратися ( в довіру)4) вигинатися, робити зиґзаґ або крутий поворот (про ріку, дорогу) -
16 here
1. adv1) тут2) у цей момент3) сюди4) осьhere you are! — ось, будь ласка!, ось те, що вам потрібно
2. intгей!, послухай!here someone! — ей, хто-небудь!, ей, тут є хтось?
here and there — а) то тут, то там; б) туди й назад; в) іноді
here, there and everywhere — всюди
here goes! — що ж, почнемо!, поїхали!
look here! (амер. see here!) — послухайте!
neither here nor there — ні сюди, ні туди; не до речі
here's to you! (амер. here's how!) — за ваше здоров'я!
* * *I nце місце; справжнє місцеII adv1) тут; отут; у цей момент2) сюди3) от, ось; посил. отIIIint агов!, послухай! -
17 hob
n1) полиця в каміні для підігрівання їжі2) маточина, втулка (колеса)3) тех. черв'ячна фреза4) тех. пуансон5) полоз (саней)6) кілочок, на який накидається кільце (у грі)7) знев. мужлай, селюк8) домовик9) страховище; опудалоto raise hob — амер. нашкодити
to play hob with smb. — амер., розм. прикро вражати когось
hob and nob!, hob or nob! — за ваше здоров'я!
to drink hob a nob — випивати разом; цокатися
* * *I n1) = hobgoblin2) icт. селюк; йолопII n5) тex. черв'ячна фреза6) тex. пуансон7) = hobnail I -
18 hob-a-nob
I = hob-and-nob I; aблизький; фамільярний, панібратськийII = hob-and-nob II; іст.; = hobnob II, III III = hob-and-nob IVint icт. за ваше здоров'я!; будьмо! ( дружній тост) -
19 how
1. n1) спосіб, методI don't like your hows and whys — не приставай до мене зі своїми «як» і «чому»
2) розм. пагорб; курган2. adv interrog.1) як?, яким чином?2) скільки?3) за скільки?; почому?, почім?3. conj1) якtell me how to do it — скажіть мені, як це зробити
2) emph. як3) щоand how! — амер. ще б пак!
how about...? — як щодо...?
how are you? — як поживаєте, як ся маєте?
how come? — амер. яким же це чином?, як же так?
how do you do? — здрастуйте!; як поживаєте?
how goes it?, how are things? — як поживаєте, як справи?
how now? — а) що це таке?, що це означає?; б) як?!
how the devil (the deuce, the hell, the dickens)! — якого біса!, що за чортовиння!
* * *I [hau] nспосіб, методII [hau] adv1) як?, яким чином?; скільки?; наскільки?; до якої міри?; почім?; за скільки?2) cj як3) як!; how strange! як дивно!; how about...? як щодоIII [hau]?; how do you do? — здрастуйте!, як поживаєте?; how are you? як поживаєте?
cj icт. щоIV [hau] n; діал.пагорб; курган -
20 service
1. n1) слугуванняto go into (to, out to) service — іти слугувати
2) праця, робота3) сфера діяльності; рід занятьthe Civil S. — державна (цивільна) служба
Foreign S. — амер. дипломатична служба
4) установаthe Secret S. — розвідка і контррозвідка
Intelligence S. — розвідка «Інтеллідженс сервіс» (Велика Британія)
5) служба6) обслуговування, сервіс7) забезпечення (чимсь)8) військова служба (повинність)Selective S. — амер. військова повинність для окремих громадян (за відбором)
active service, service with the colours — дійсна військова служба
service ashore — мор. берегова служба
9) військ. вид збройних сил; рід військ10) допомога, сприяння, послуга11) заслуга12) сервіз13) прибор, набір15) церк. відправа17) юр. виконання рішення суду; вручення (повістки тощо)18) с.г. злучання, спаровування19) горобина домашняservice age (group) — військ. призовний вік
service ammunition — військ. боєприпаси
service area — а) тиловий район; б) рад. зона дії; в) спорт. місце подачі
service ball — м'яч, що вводиться у гру з подачі (теніс)
service call — військ. статутний (службовий) сигнал
service cap — військ. формений кашкет
service ceiling — ав. практична стеля
service certificate — військ. службове посвідчення
service chevron — військ. нашивка за шестимісячну службу на фронті
service conditions — військ. експлуатаційні умови
service group — військ. група обслуговування
service instructions — тех. правила експлуатації
service jacket — військ. френч
service load — тех. корисне навантаження
service number — військ. особистий номер
service parts — тех. запасні частини
service period — с.г. сервіс-період (час від отелення до злучки)
service record — військ. послужний список
service station — станція технічного обслуговування; ремонтна база
service stripe — амер., військ. нашивка за вислугу років
service test — а) експлуатаційні випробування; б) військові випробування
service troops — війська обслуговування; тилові частини і підрозділи
service uniform (dress) — військ. повсякденна форма одягу
service unit — військ. обслуговуюча частина
service water — вода, придатна для технічних потреб
to have seen service — бути у тривалому вжитку, зноситися
lip service — лицемірство, пусті обіцянки
remember my service to her — передайте (висловте) їй мою пошану
2. v1) обслуговувати2) робити огляд і поточний ремонт3) заправляти (пальним)* * *I n1) служіння; прислуговуванняdomestic service — домашня робота, обов'язки слуги
2) робота; робочий стаж, термін службиinformation service — інформаційна служба; служба
railway service, service of trains — залізничне сполучення; обслуговування, сервіс; сфера послуг; обслуговування населення; служба побуту, сервіс; бібліотечне обслуговування ( service to readers)
6) вiйcьк. вид збройних сил; рід військ7) послуга; допомога; заслуга8) сервіз; прибор, набір, приладдя9) цepк. богослужіння, служба10) подача м'яча ( теніс)11) юp. виконання постанови суду; вручення ( повістки); судове повідомлення12) c-г. злучка13) мop. клітнювання14) тex. експлуатаціяII a1) військовий; який відноситься до збройних сил2) службовий3) повсякденний; міцний, ноский ( про одяг)III v2) здійснювати огляд, поточний ремонт3) заправляти ( пальним)IV n; бот.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Виленский, Юрий Григорьевич — Юрий Григорьевич Виленский Дата рождения … Википедия
Трахтенберг, Исаак Михайлович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Трахтенберг. Исаак Михайлович Трахтенберг … Википедия
Александр I (часть 1) — Император Всероссийский, старший сын Цесаревича Павла Петровича и Великой Княгини Марии Феодоровны (принцессы Виртембергской), род. в С. Петербурге, в Зимнем дворце, 12 го декабря 1777 года; 28 го сентября 1793 года вступил в брак с Баденской… … Большая биографическая энциклопедия
Александр I (часть 1) — — Император Всероссийский, старший сын Цесаревича Павла Петровича и Великой Княгини Марии Феодоровны (принцессы Виртембергской), род. в С. Петербурге, в Зимнем дворце, 12 го декабря 1777 года; 28 го сентября 1793 года вступил в брак с… … Большая биографическая энциклопедия
Константин Павлович — — великий князь, цесаревич, род. 27 апреля 1779 г., в Царском Селе, ум. в Витебске в 7¼ час. вечера 15 июня 1831 г.; погребен 17 августа того же года в Петропавловском соборе в Петербурге. Второй сын императора Павла Петровича и… … Большая биографическая энциклопедия
Александр II (часть 1, I-VI) — — Император Всероссийский, старший сын Великого Князя — впоследствии Императора — Николая Павловича и Великой Княгини Александры Феодоровны; родился в Москве 17 го апреля 1818 г.; объявлен Наследником престола 12 го декабря 1825 … Большая биографическая энциклопедия
здоровый — ЗДОРОВЫЙ, ая, ое; ов. 1. Обладающий здоровьем, не больной. З. ребёнок. В здоровом теле з. дух. Долго болел, а теперь здоров. 2. полн. Выражающий, обнаруживающий здоровье. З. вид. З. румянец. 3. Полезный для здоровья. Здоровая пища. 4. перен.,… … Толковый словарь Ожегова
Лопухин, Иван Владимирович — родился 24 февраля 1756 года, в селе Воскресенском (Ретяжи тож), Кромского уезда Орловской губернии. Имение это приобрел отец Л., Владимир Иванович (1703 1797 гг.), в царствование имп. Анны Иоанновны на деньги, вырученные от продажи изумрудов,… … Большая биографическая энциклопедия
Предпосылки революции 1917 года в России — сложный комплекс экономических, политических, социальных и организационных причин, вызвавший революцию 1917 года в России. Революция 1917 года в России … Википедия
Предпосылки Февральской революции 1917 года — в России сложный комплекс взаимосвязанных внутренних и внешних экономических, политических и социальных процессов, приведших к Февральской революции 1917 года в России. Некоторые из предпосылок были сформулированы еще до начала Первой… … Википедия
Раджниш — Раджниш, Чандра Мохан Чандра Мохан Раджниш चन्द्र मोहन रजनीश религиозный деятель Дата рождения … Википедия